- Лебідь у давніх
русів – символ вірності, любові до рідної землі.
- Червоний лебідь у світовій міфології слугував символом сонця,
чорний - злих сил.
- Давньоруський
переказ знає могутню Білу лебідь, що володіла живою водою, молодильними
яблуками. Праукраїнська легенда про заснування Києва, окрім Кия, Щека та
Хорива, називає ще й сестру їхню, Либідь.
Жайворонок
- Розповідають, що,коли Див створив землю, він хотів скликати всіх небесних богів, щоб ті
помилувалися на справу його рук. Кликав, кликав їх Див знизу, навіть втомився,
а вони все не чують. Тоді підняв він камінчик і кинув його так високо, що
докинув до самого неба. І у вишині камінчик раптом перетворився на маленьку
сіру пташку, яка дзвінко заспівала - і привернула увагу богів. Глянули вони на
землю - і захопилися справою рук Дия. Почали так голосно кричати від
захоплення, що пташка каменем впала з висоти - якщо б не крильця, розбилася б
вщент! З тих пір
жайворонок то парить високо-високо, то різко опускається з пронизливим криком.
Але там, у блакитній височині, він співає так солодко, що навіть Боги не можуть
залишитися байдужими до цього співу. А про людей і говорити нічого!
Півень
- Півень
(стародавнє Кур) – віщий птах, провісник Зорі і Сонця, дуже шанований усіма
слов’янськими народами. Своїм голосним співом, він нібито пробуджує з нічного
сну небесне світило, повертаючи на Землю світло дня. Через це в Україні його
називають Будимиром.
- Півень, як і всі
інші птахи, вважається «двічі народженим» - спочатку яйце, а потім саме
пташеня. Тому пташине (найчастіше куряче) яйце є божественним символом
відродження природи і використовується з магічною метою в обрядах, починаючи
від Стрітення до Купайла.
Зозуля
- Віща птиця, присвячена Богині Весни Живі,
символ людської долі. Її свято відмічали під час воскресіння природи. їй
приносили пожертви ті, хто вперше навесні почув голос зозулі. Вважалося, що сам
Бог чи Богиня в образі зозулі літає лісами і віщує роки. Зозулю запитували:
скільки літ житиме та чи інша людина, скільки буде в шлюбі, скільки матиме
дітей тощо. А після того, скільки разів вона "накує", робили висновки
про тривалість того, про що питали. Тому зозуля пов'язана з Богинею Долею. Про
це говорить українська приказка: "Зозуля кувала, літечка казала".
- Існує приказка
про те, що сорока "на хвості вісті приносить".
- Давнє свято
Сорочини (9 березня) за етимологією пов'язане з сорокою, але якимось чином
виявляє свою символіку і через число сорок. У цей день ще до схід сонця
випікають сорок "пташок-жайворонків". "буслів" або варять
сорок вареників, щоб роздати їх дітям. Така пташина магія має забезпечити
приліт пташок із Вирію.
- Сова — антипод
сокола. Українці про сову кажуть: "сова не родить сокола", позначаючи
тим самим її нічну природу (на відміну від ясного сокола — сонячного птаха).
Через цю нічну природу сова вважається особливою пташкою — вона здатна
передбачати майбутнє і віщувати його людям. До роду совиних зараховують пугача
та сича, які відомі в Україні як "віщі птахи".
- Ось які прикмети
побутують в народї щодо сови: коли сова "сміється", віщує заміжжя, а
коли кричить —народження дитини.
- В українських
казках згадується "сокіл-виднозор", який мав "яснії очі і
бистрії крила". Сокіл є посередником між світами, він рятує мертвих героїв
з допомогою живої води, а також знає "всю правду і неправду".
- Один із видів
цієї пташиної родини — сокіл-сансан (у варягів він називався рюриком), який
став династичним символом князів Рюриковичів, а пізніше увійшов до гербів
України. Деякі дослідники символіки припускають, що й український Тризуб —
стилізоване зображення сокола, який атакує здобич.
Орел
- У різних
арійських народів уявлення про орла пов'язані зі скиненням з Неба вогняної
блискавки, яку Бог дає на користь людині. Вважають, що цей вогонь приносить
птах (найчастіше орел). Подібні легенди маємо також про сокола, лелеку, дятла.
Орел здавна вважався символом перемоги: якщо перед битвою воєначальник бачив у
небі орла, він рішуче спрямовував своє військо на неприятеля. Римляни вірили,
що Зевс посилає орла як свого вісника. У слов'ян орел також символізував
перемогу. Як писав Саксон Граматик, наші Предки виходили на війну зі станицею
(бойовим знаменом) і орлами Світовида.
Лелека
- Лелека –
священний птах, покровитель сім’ї
рідного дому. Лелека (бусол, бузько, чорногуз, гайстер) символ богині
Зорі; символ поваги до батьків; символ мандрівників; сімейного благополуччя,
щастя;батьківщини.
- Особливу увагу
наші предки приділяли появі перших перелітних птахів. Вони не просто несли на
крилах весну, а прилітали з вирію — від богів, тому й самі мали чарівні
властивості. Були широко розповсюджені різноманітні гадання «на першого птаха».
Вважалося, що коли молода дівчина рано навесні перший раз зустріне пару лелек,
то цього року вийде заміж, якщо ж самотнього — ще буде дівувати. Якщо дівчині
часто сняться лелеки — треба чекати старостів до хати, заміжній жінці — вона
завагітніє. Коли чорногуз сідав на дах під час весілля, очікували швидкого
поповнення в родині. Якщо в перший день, коли в домі з’явиться маля, над ним
покружляє білий лелека — новонародженого чекає щаслива доля. Коли навесні
вперше зустрівся лелека в польоті — рік буде щасливим, стоячий — у цьому році
не пощастить.
- Вбивство лелеки
прирівнювалося до вбивства людини. Цей птах за повір’ям, має риси і звички, що
притаманні людям. В народному уявленні він є символом праці і відданості. Де
він покладе своє кубло, тій хаті буде щастити, а якщо його образити, він і хату
може спалити. В Україні птахів і звірів не називали людськими іменами. Однак,
для лелек робили виняток. З ними розмовляли, „радилися” як з членами сім’ї.
- Ластівка
символізує щасливе родинне життя, ласку, любов і ніжність. Там, де звила гніздо
ластівка, живуть добрі господарі. Вона також оберігає житло від грому,
блискавки, пожежі. Ластівка пов’язана з Новоліттям, недаремно згадується у
щедрівках, які первісно виконували навесні: «Щедрик, щедрик , щедрівочка,
прилетіла ластівочка». Вважають, що ластівка – улюблена Богом пташка, своїм
щебетанням вона прославляє його, наче молитвою. Тому вважається великим гріхом
розорити її гніздо, тим більше не сміли вбивати, бо могли накликати біду на
свій дім. У поляків, чехів і словаків ластівка – пташка, яка сприяє закоханим,
переносячи їм вісточки.
- Загалом у слов’ян
ластівка символізує жіноче начало, особливо дівчину. Так, у фольклорі часто
дівоча краса порівнюється з ластівкою: « Ой у нашій стороні красні дівки, як
ластівки. А тут – як ворони». Ластівки, за повір’ями, можуть магічно впливати
на красу. Тому, коли дівчина навесні вперше побачить ластівку, віддає їй
«веснянки» і просить у ластівки « білянки» (щоб було біле лице). Недаремно
темні плями на обличчі мають назву « ластовиння”.
- Про журавля у
Літинському повіті кажуть, ніби він створений із землі, а в Луцькому - ніби
журавлі пішли з циган, але як саме - невідомо. Якщо побачиш журавлів уперше
навесні, коли вони летять з вирію, то треба називати їх веселиками, а не
журавлями: хто назве веселиками, тому буде цілий рік весело, а хто журавлями,
той буде цілий рік журитись.
- Журавлі
якнайсуворіше дотримують подружньої вірності: вони зграєю збираються судити
самицю, яка завинила, і нещадно вбивають її своїми дзьобами.
Голуби
- Голуби та голубки
пов’язані з культами значних грецьких богів. Голубка виступає як священна птиця
Афродіти, яку вона постійно супроводжувала. В "Іліаді” Гомера в образі
голубок зображуються Гера і Афіна. В Аркадії з голубом в руці зображували
Деметру, яка вважалася творцем птахів. Існують дані про існування культу
голубки до якого відносилася трьох лика богиня Діана або Діона.
- З голубами
пов’язано багато перетворень міфологічних персонажів. На голубку перетворилася
Еврінома, яка знесла Світове яйце, з якого з’явився Всесвіт. На голубок було
перетворено богами цнотливих супутниць Артеміди Плеяд.Також на
голубок Діоніс перетворив доньок царя-жерця з острова Делос Анія – Елаїду,
Спермо і Ено, коли їх намагався захопити Агамемнон, щоб вони годували його
військо під Троєю, тому що все до чого вони торкалися перетворювалося на масло,
зерно і вино.
- Лебідь у давніх русів – символ вірності, любові до рідної землі.
- Червоний лебідь у світовій міфології слугував символом сонця, чорний - злих сил.
- Давньоруський переказ знає могутню Білу лебідь, що володіла живою водою, молодильними яблуками. Праукраїнська легенда про заснування Києва, окрім Кия, Щека та Хорива, називає ще й сестру їхню, Либідь.
Жайворонок
- Розповідають, що,коли Див створив землю, він хотів скликати всіх небесних богів, щоб ті
помилувалися на справу його рук. Кликав, кликав їх Див знизу, навіть втомився,
а вони все не чують. Тоді підняв він камінчик і кинув його так високо, що
докинув до самого неба. І у вишині камінчик раптом перетворився на маленьку
сіру пташку, яка дзвінко заспівала - і привернула увагу богів. Глянули вони на
землю - і захопилися справою рук Дия. Почали так голосно кричати від
захоплення, що пташка каменем впала з висоти - якщо б не крильця, розбилася б
вщент! З тих пір
жайворонок то парить високо-високо, то різко опускається з пронизливим криком.
Але там, у блакитній височині, він співає так солодко, що навіть Боги не можуть
залишитися байдужими до цього співу. А про людей і говорити нічого!
Півень
- Півень (стародавнє Кур) – віщий птах, провісник Зорі і Сонця, дуже шанований усіма слов’янськими народами. Своїм голосним співом, він нібито пробуджує з нічного сну небесне світило, повертаючи на Землю світло дня. Через це в Україні його називають Будимиром.
- Півень, як і всі інші птахи, вважається «двічі народженим» - спочатку яйце, а потім саме пташеня. Тому пташине (найчастіше куряче) яйце є божественним символом відродження природи і використовується з магічною метою в обрядах, починаючи від Стрітення до Купайла.
Зозуля
- Віща птиця, присвячена Богині Весни Живі, символ людської долі. Її свято відмічали під час воскресіння природи. їй приносили пожертви ті, хто вперше навесні почув голос зозулі. Вважалося, що сам Бог чи Богиня в образі зозулі літає лісами і віщує роки. Зозулю запитували: скільки літ житиме та чи інша людина, скільки буде в шлюбі, скільки матиме дітей тощо. А після того, скільки разів вона "накує", робили висновки про тривалість того, про що питали. Тому зозуля пов'язана з Богинею Долею. Про це говорить українська приказка: "Зозуля кувала, літечка казала".
- Існує приказка про те, що сорока "на хвості вісті приносить".
- Давнє свято Сорочини (9 березня) за етимологією пов'язане з сорокою, але якимось чином виявляє свою символіку і через число сорок. У цей день ще до схід сонця випікають сорок "пташок-жайворонків". "буслів" або варять сорок вареників, щоб роздати їх дітям. Така пташина магія має забезпечити приліт пташок із Вирію.
- Сова — антипод сокола. Українці про сову кажуть: "сова не родить сокола", позначаючи тим самим її нічну природу (на відміну від ясного сокола — сонячного птаха). Через цю нічну природу сова вважається особливою пташкою — вона здатна передбачати майбутнє і віщувати його людям. До роду совиних зараховують пугача та сича, які відомі в Україні як "віщі птахи".
- Ось які прикмети побутують в народї щодо сови: коли сова "сміється", віщує заміжжя, а коли кричить —народження дитини.
- В українських казках згадується "сокіл-виднозор", який мав "яснії очі і бистрії крила". Сокіл є посередником між світами, він рятує мертвих героїв з допомогою живої води, а також знає "всю правду і неправду".
- Один із видів цієї пташиної родини — сокіл-сансан (у варягів він називався рюриком), який став династичним символом князів Рюриковичів, а пізніше увійшов до гербів України. Деякі дослідники символіки припускають, що й український Тризуб — стилізоване зображення сокола, який атакує здобич.
Орел
- У різних арійських народів уявлення про орла пов'язані зі скиненням з Неба вогняної блискавки, яку Бог дає на користь людині. Вважають, що цей вогонь приносить птах (найчастіше орел). Подібні легенди маємо також про сокола, лелеку, дятла. Орел здавна вважався символом перемоги: якщо перед битвою воєначальник бачив у небі орла, він рішуче спрямовував своє військо на неприятеля. Римляни вірили, що Зевс посилає орла як свого вісника. У слов'ян орел також символізував перемогу. Як писав Саксон Граматик, наші Предки виходили на війну зі станицею (бойовим знаменом) і орлами Світовида.
Лелека
- Лелека – священний птах, покровитель сім’ї рідного дому. Лелека (бусол, бузько, чорногуз, гайстер) символ богині Зорі; символ поваги до батьків; символ мандрівників; сімейного благополуччя, щастя;батьківщини.
- Особливу увагу наші предки приділяли появі перших перелітних птахів. Вони не просто несли на крилах весну, а прилітали з вирію — від богів, тому й самі мали чарівні властивості. Були широко розповсюджені різноманітні гадання «на першого птаха». Вважалося, що коли молода дівчина рано навесні перший раз зустріне пару лелек, то цього року вийде заміж, якщо ж самотнього — ще буде дівувати. Якщо дівчині часто сняться лелеки — треба чекати старостів до хати, заміжній жінці — вона завагітніє. Коли чорногуз сідав на дах під час весілля, очікували швидкого поповнення в родині. Якщо в перший день, коли в домі з’явиться маля, над ним покружляє білий лелека — новонародженого чекає щаслива доля. Коли навесні вперше зустрівся лелека в польоті — рік буде щасливим, стоячий — у цьому році не пощастить.
- Вбивство лелеки прирівнювалося до вбивства людини. Цей птах за повір’ям, має риси і звички, що притаманні людям. В народному уявленні він є символом праці і відданості. Де він покладе своє кубло, тій хаті буде щастити, а якщо його образити, він і хату може спалити. В Україні птахів і звірів не називали людськими іменами. Однак, для лелек робили виняток. З ними розмовляли, „радилися” як з членами сім’ї.
- Ластівка символізує щасливе родинне життя, ласку, любов і ніжність. Там, де звила гніздо ластівка, живуть добрі господарі. Вона також оберігає житло від грому, блискавки, пожежі. Ластівка пов’язана з Новоліттям, недаремно згадується у щедрівках, які первісно виконували навесні: «Щедрик, щедрик , щедрівочка, прилетіла ластівочка». Вважають, що ластівка – улюблена Богом пташка, своїм щебетанням вона прославляє його, наче молитвою. Тому вважається великим гріхом розорити її гніздо, тим більше не сміли вбивати, бо могли накликати біду на свій дім. У поляків, чехів і словаків ластівка – пташка, яка сприяє закоханим, переносячи їм вісточки.
- Загалом у слов’ян ластівка символізує жіноче начало, особливо дівчину. Так, у фольклорі часто дівоча краса порівнюється з ластівкою: « Ой у нашій стороні красні дівки, як ластівки. А тут – як ворони». Ластівки, за повір’ями, можуть магічно впливати на красу. Тому, коли дівчина навесні вперше побачить ластівку, віддає їй «веснянки» і просить у ластівки « білянки» (щоб було біле лице). Недаремно темні плями на обличчі мають назву « ластовиння”.
- Про журавля у Літинському повіті кажуть, ніби він створений із землі, а в Луцькому - ніби журавлі пішли з циган, але як саме - невідомо. Якщо побачиш журавлів уперше навесні, коли вони летять з вирію, то треба називати їх веселиками, а не журавлями: хто назве веселиками, тому буде цілий рік весело, а хто журавлями, той буде цілий рік журитись.
- Журавлі якнайсуворіше дотримують подружньої вірності: вони зграєю збираються судити самицю, яка завинила, і нещадно вбивають її своїми дзьобами.
Голуби
- Голуби та голубки пов’язані з культами значних грецьких богів. Голубка виступає як священна птиця Афродіти, яку вона постійно супроводжувала. В "Іліаді” Гомера в образі голубок зображуються Гера і Афіна. В Аркадії з голубом в руці зображували Деметру, яка вважалася творцем птахів. Існують дані про існування культу голубки до якого відносилася трьох лика богиня Діана або Діона.
- З голубами пов’язано багато перетворень міфологічних персонажів. На голубку перетворилася Еврінома, яка знесла Світове яйце, з якого з’явився Всесвіт. На голубок було перетворено богами цнотливих супутниць Артеміди Плеяд.Також на голубок Діоніс перетворив доньок царя-жерця з острова Делос Анія – Елаїду, Спермо і Ено, коли їх намагався захопити Агамемнон, щоб вони годували його військо під Троєю, тому що все до чого вони торкалися перетворювалося на масло, зерно і вино.



.jpg)




.jpg)
.jpg)
.jpg)

.jpg)
.jpg)


Немає коментарів:
Дописати коментар