Powered By Blogger

четвер, 28 листопада 2013 р.

Білий лелека в історії Європи

Після того як відступив останній льодовик, з'явилося більше придатних територій для лелек і вид поширився в Європі з півночі Африки і, можливо, Балканського та Іберійського півострів, де він залишався під час зледеніння.


Кілька тисяч років тому, коли більша частина нашого континенту була покрита лісами, лелеки були нечисельними. Вони мешкали на заболочених берегах озер і відкритих затоплюваних луках і торфовищах у заплавах великих річок. Коли луки заростали деревною рослинністю, птахи переміщалися на інші луки або річки. Ситуація змінилася, коли європейці почали розвивати землеробство та вирізати ліси, щоб мати більше площі під пасовища та поля. Вже в античній Греції та Римі лелеки оселялися на сільськогосподарських полях і мешкали на міських будівлях. У Західній Європі великі ліси зникли на початку середніх віків. Зі збільшенням площ сіножатей і пасовищ створених і використовуваних людьми, збільшувалася чисельність білих лелек, котрі швидко освоювали нові території.


Проте настали часи, коли зміни, запроваджені людиною в природі, більше не задовольняли білих лелек. До таких змін відносяться: осушення вологих лук, контроль великих річок, зміна ландшафтів, посилення урбанізації. Останнє гніздо лелек у Великобританії було покинуте вже в 1416 році, коли в Литві та на сході Польщі тільки розпочалося їх розселення. Лелеки перемістилися на схід. Цей процес триває й нині. Голо-вне падіння чисельності популяцій білого лелеки в Західній Європі (від Атлантичного узбережжя Франції до річки Ельби) розпочалося в 19 ст. і набрало обертів у 20 ст. За останні 100 років білі лелеки повністю зникли з півночі Франції, Бельгії, Нідерландів, Данії, заходу й півдня Німеччини. Був час, коли лелек взагалі не було в Швеції та Швейцарії. Нині в Нідерландах мешкає менше ніж 10 гніздових пар виду (в 1958 році там мешкало 56 пар, у 1910 році — близько 500), в Данії — 9 пар (у 1890 році там мешкало 4000). Проте за останнє десятиліття лелеки почали будувати свої гнізда на північному сході Санкт-Петербургу й поблизу Москви та Воронежу.
Лелека в культурі, традиціях та історії
У культурах багатьох країн (Греції, Македонії, Болгарії, мусульманських країн близького Сходу й у Марокко) існувало повір'я, що душі померлих людей оселяються в тілі лелеки. Наприклад, Піфагор (572-497 до н. е.), грецький філософ і математик, вважав, що душі мертвих поетів ховаються в тілі лелек, а історик Плутарх (45-125) писав, що в місті Салоніках чоловіка було засуджено до смертної кари через вбивство лелеки, оскільки побутувало вірування, що птах є частково людиною. В мусульманських країнах і досі популярне повір'я, що лелеки переносять до Мекки душі померлих мусульман, котрі не змогли здійснити паломництва за свого життя. За це мусульмани глибоко поважають лелек, а їх вбивство прирівнюють до вбивства людини.


У Молдові лелеки стали символом виноградарів і виноробів. Тут збереглася легенда про лелеку, який приніс виноград до осадженої фортеці, таким чином заручники змогли підживитися, щоб набратися сил для боротьби з ворогом.
У багатьох європейських країнах вірять, що лелека приносить удачу, достаток у сім'ю, добрий врожай тощо. Назва лелеки голландською мовою походить від старонімецького слова «той, що приносить удачу». Також вважали, що лелека на даху захищає будинок від грому. У давній Німеччині лелека був птахом Тора — бога, який посилає громи. Вважалося також, лелеки можуть відімстити за шкоду, принісши в будинок живу гадюку (що реально, адже вони живляться гадюками) або спричинивши пожежу. З Іншого боку, в середньовічній Європі люди вірили, що лелека захищає будинок від пожеж Аристотель (384-322 до н. е.), видатний древній філософ і природознавець, вважав, що лелеки, які зникають кудись восени, впадають у зимову сплячку. Пізніше вважали, що восени лелеки переносять на собі дрібних птахів до Африки.

Лелека білий на поштових марках








Птахи у прислів'ях та приказках

Птах

  • У всякої пташки свої замашки.
  • Всяка пташка свої пісні має.
  • Ліпше пташці на зеленій вітці, ніж у пана в золотій клітці.
 Гніздо
  • Всяка пташка своє гніздо знає.
  • Свого гнізда не цурайся.
  • Гарна клітка не нагодує пташки.
Ворона
  • Вороні і мило не поможе - все чорна буде.
  • Не вилітала ворона замолоду у вирій, то й не полетить на старість.
  • Кому ворон над головою кряче, той має щастя собаче.
Крук
  • Круки сідають, а пани на людську душу чигають.
  • Не дурний крук пустити з рук.
  • Не штука встрелити крука, як сидить, але штука, як летить.
Горобець
  • Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
  • Горобець маленький, а серденько має.
  • Ліпше горобець у жмені, як журавель у небі.

Журавель
  • Журавлі прилетіли — весну принесли.
  • Не кричали журавлі, як з вирію летіли, не будуть кричати, як і назад летітимуть.
Зозуля
  • Ще й на нашій вулиці зозуля закує.
  • Про те зозуля кує, що свого гнізда не має.
Ластівка
  • Де ластівка не літає, а на весну додому прилітає.
  • Ластівка весну починає, осінь накликає.
  • Ластівки вилітають — годину обіцяють.
Орел
  • Краще битися орлом, ніж жити зайцем.
  • Не вчи орла літати, а рибу плавати.
  • Не вчи орла літати, а солов'я співати.
Синиця
  • За морем і синиця птиця.
  • Синицю хоч на пшеницю, так не буде толку.
  • Синиця — не птиця.
Сова

  • Ніхто не буде знати, тільки сич та сова, та людей півсела.
  • Сова вдень мовчить, а вночі кричить.
  • Сова спить, а кури бачить.
Сокіл
  • Знати сокола по польоту, а доброго молодця по походці.
  • Підстреленого сокола і ворона клює.
Соловей
  • І соловейко не співає, коли їсти не має.
  • У кожного солов'я пісня своя.
  • Не потрібна солов'ю золота клітка, краща йому зелена вітка.
Сорока
  • Всяка сорока від свого язика страждає.
  • І сорока розказує, та толку мало.
  • Сорока у ворони просить оборони.
Гуска, індик
  • Гуси летять — зиму на хвості несуть.
  • Індик думав та й у борщ попав.
  • Опустив крила, як обскубана гуска.
Курка
  • Всяка курка не дурна: не од себе, а все до себе гребе.
  • З курми спати лягай і з курми вставай.
  • І чорна курка білі яйця несе.
Півень
  • Без півня хата глуха.
  • Кому ведеться, тому і півень несеться.
  • Співатиме півень, чи ні, а день буде.
Бджола
  •  Бджола мала, а й та працює.
  •  Бджола летить на всякий цвіт.
  •  Добру людину бджола не кусає.
Джерело: http://tradycija.com.ua/





Міфи про птахів

Лебідь
 
  • Лебідь у давніх русів – символ вірності, любові до рідної землі.
  • Червоний лебідь у світовій міфології слугував символом сонця, чорний - злих сил.
  • Давньоруський переказ знає могутню Білу лебідь, що володіла живою водою, молодильними яблуками. Праукраїнська легенда про заснування Києва, окрім Кия, Щека та Хорива, називає ще й сестру їхню, Либідь.
Жайворонок

  • Розповідають, що,коли Див створив землю, він хотів скликати всіх небесних богів, щоб ті помилувалися на справу його рук. Кликав, кликав їх Див знизу, навіть втомився, а вони все не чують. Тоді підняв він камінчик і кинув його так високо, що докинув до самого неба. І у вишині камінчик раптом перетворився на маленьку сіру пташку, яка дзвінко заспівала - і привернула увагу богів. Глянули вони на землю - і захопилися справою рук Дия. Почали так голосно кричати від захоплення, що пташка каменем впала з висоти - якщо б не крильця, розбилася б вщент! З тих пір жайворонок то парить високо-високо, то різко опускається з пронизливим криком. Але там, у блакитній височині, він співає так солодко, що навіть Боги не можуть залишитися байдужими до цього співу. А про людей і говорити нічого!
Півень

  • Півень (стародавнє Кур) – віщий птах, провісник Зорі і Сонця, дуже шанований усіма слов’янськими народами. Своїм голосним співом, він нібито пробуджує з нічного сну небесне світило, повертаючи на Землю світло дня. Через це в Україні його називають Будимиром.
  • Півень, як і всі інші птахи, вважається «двічі народженим» - спочатку яйце, а потім саме пташеня. Тому пташине (найчастіше куряче) яйце є божественним символом відродження природи і використовується з магічною метою в обрядах, починаючи від Стрітення до Купайла.
Зозуля


  •  Віща птиця, присвячена Богині Весни Живі, символ людської долі. Її свято відмічали під час воскресіння природи. їй приносили пожертви ті, хто вперше навесні почув голос зозулі. Вважалося, що сам Бог чи Богиня в образі зозулі літає лісами і віщує роки. Зозулю запитували: скільки літ житиме та чи інша людина, скільки буде в шлюбі, скільки матиме дітей тощо. А після того, скільки разів вона "накує", робили висновки про тривалість того, про що питали. Тому зозуля пов'язана з Богинею Долею. Про це говорить українська приказка: "Зозуля кувала, літечка казала".
Сорока
  • Існує приказка про те, що сорока "на хвості вісті приносить".
  • Давнє свято Сорочини (9 березня) за етимологією пов'язане з сорокою, але якимось чином виявляє свою символіку і через число сорок. У цей день ще до схід сонця випікають сорок "пташок-жайворонків". "буслів" або варять сорок вареників, щоб роздати їх дітям. Така пташина магія має забезпечити приліт пташок із Вирію.
Сова

  • Сова — антипод сокола. Українці про сову кажуть: "сова не родить сокола", позначаючи тим самим її нічну природу (на відміну від ясного сокола — сонячного птаха). Через цю нічну природу сова вважається особливою пташкою — вона здатна передбачати майбутнє і віщувати його людям. До роду совиних зараховують пугача та сича, які відомі в Україні як "віщі птахи".
  • Ось які прикмети побутують в народї щодо сови: коли сова "сміється", віщує заміжжя, а коли кричить —народження дитини.
Сокіл
  • В українських казках згадується "сокіл-виднозор", який мав "яснії очі і бистрії крила". Сокіл є посередником між світами, він рятує мертвих героїв з допомогою живої води, а також знає "всю правду і неправду".
  • Один із видів цієї пташиної родини — сокіл-сансан (у варягів він називався рюриком), який став династичним символом князів Рюриковичів, а пізніше увійшов до гербів України. Деякі дослідники символіки припускають, що й український Тризуб — стилізоване зображення сокола, який атакує здобич.

Орел
  • У різних арійських народів уявлення про орла пов'язані зі скиненням з Неба вогняної блискавки, яку Бог дає на користь людині. Вважають, що цей вогонь приносить птах (найчастіше орел). Подібні легенди маємо також про сокола, лелеку, дятла. Орел здавна вважався символом перемоги: якщо перед битвою воєначальник бачив у небі орла, він рішуче спрямовував своє військо на неприятеля. Римляни вірили, що Зевс посилає орла як свого вісника. У слов'ян орел також символізував перемогу. Як писав Саксон Граматик, наші Предки виходили на війну зі станицею (бойовим знаменом) і орлами Світовида.
Лелека
 



  • Лелека – священний птах, покровитель сім’ї  рідного дому. Лелека (бусол, бузько, чорногуз, гайстер) символ богині Зорі; символ поваги до батьків; символ мандрівників; сімейного благополуччя, щастя;батьківщини.
  • Особливу увагу наші предки приділяли появі перших перелітних птахів. Вони не просто несли на крилах весну, а прилітали з вирію — від богів, тому й самі мали чарівні властивості. Були широко розповсюджені різноманітні гадання «на першого птаха». Вважалося, що коли молода дівчина рано навесні перший раз зустріне пару лелек, то цього року вийде заміж, якщо ж самотнього — ще буде дівувати. Якщо дівчині часто сняться лелеки — треба чекати старостів до хати, заміжній жінці — вона завагітніє. Коли чорногуз сідав на дах під час весілля, очікували швидкого поповнення в родині. Якщо в перший день, коли в домі з’явиться маля, над ним покружляє білий лелека — новонародженого чекає щаслива доля. Коли навесні вперше зустрівся лелека в польоті — рік буде щасливим, стоячий — у цьому році не пощастить.
  • Вбивство лелеки прирівнювалося до вбивства людини. Цей птах за повір’ям, має риси і звички, що притаманні людям. В народному уявленні він є символом праці і відданості. Де він покладе своє кубло, тій хаті буде щастити, а якщо його образити, він і хату може спалити. В Україні птахів і звірів не називали людськими іменами. Однак, для лелек робили виняток. З ними розмовляли, „радилися” як з членами сім’ї.
Ластівка
  • Ластівка символізує щасливе родинне життя, ласку, любов і ніжність. Там, де звила гніздо ластівка, живуть добрі господарі. Вона також оберігає житло від грому, блискавки, пожежі. Ластівка пов’язана з Новоліттям, недаремно згадується у щедрівках, які первісно виконували навесні: «Щедрик, щедрик , щедрівочка, прилетіла ластівочка». Вважають, що ластівка – улюблена Богом пташка, своїм щебетанням вона прославляє його, наче молитвою. Тому вважається великим гріхом розорити її гніздо, тим більше не сміли вбивати, бо могли накликати біду на свій дім. У поляків, чехів і словаків ластівка – пташка, яка сприяє закоханим, переносячи їм вісточки.
  • Загалом у слов’ян ластівка символізує жіноче начало, особливо дівчину. Так, у фольклорі часто дівоча краса порівнюється з ластівкою: « Ой у нашій стороні красні дівки, як ластівки. А тут – як ворони». Ластівки, за повір’ями, можуть магічно впливати на красу. Тому, коли дівчина навесні вперше побачить ластівку, віддає їй «веснянки» і просить у ластівки « білянки» (щоб було біле лице). Недаремно темні плями на обличчі мають назву « ластовиння”.
Журавель
  • Про журавля у Літинському повіті кажуть, ніби він створений із землі, а в Луцькому - ніби журавлі пішли з циган, але як саме - невідомо. Якщо побачиш журавлів уперше навесні, коли вони летять з вирію, то треба називати їх веселиками, а не журавлями: хто назве веселиками, тому буде цілий рік весело, а хто журавлями, той буде цілий рік журитись.
  • Журавлі якнайсуворіше дотримують подружньої вірності: вони зграєю збираються судити самицю, яка завинила, і нещадно вбивають її своїми дзьобами.
Голуби
       
  • Голуби та голубки пов’язані з культами значних грецьких богів. Голубка виступає як священна птиця Афродіти, яку вона постійно супроводжувала. В "Іліаді” Гомера в образі голубок зображуються Гера і Афіна. В Аркадії з голубом в руці зображували Деметру, яка вважалася творцем птахів. Існують дані про існування культу голубки до якого відносилася трьох лика богиня Діана або Діона.
  • З голубами пов’язано багато перетворень міфологічних персонажів. На голубку перетворилася Еврінома, яка знесла Світове яйце, з якого з’явився Всесвіт. На голубок було перетворено богами цнотливих супутниць Артеміди Плеяд.Також на голубок Діоніс перетворив доньок царя-жерця з острова Делос Анія – Елаїду, Спермо і Ено, коли їх намагався захопити Агамемнон, щоб вони годували його військо під Троєю, тому що все до чого вони торкалися перетворювалося на масло, зерно і вино.

Цікавинки про птахів


Ми помічаємо їх завжди, високо в небі над нашою головою, на деревах ... Птахи здаються нам простими створіннями, хоча якщо заглибитися у факти, зрозуміємо, що птахи - унікальні створення, що володіють вражаючими здібностями.

  • Найбільша тривалість життя птахів (у неволі): сокола – 162, папуги – 150, шуліки – 118, грифа – 117, орла, беркута, крука, ворони, пугача – 70-80, пелікана – 52, страуса – 50, чайки – 44, лебедя і солов’я – 25, канарейки – 24, дрозда – 20, мухоловки – 13, синиці – 9 років.
  • Найвище з усіх птахів піднімаються орли – 7 500 м, крижні – 6 300 м, ластівки – 4 000 м, лебеді, журавлі – 2 400 м.
  • "Найрозумніший" птах – горобець. На 100 г маси цього птаха припадає 4,37 г мозку (скажімо, у коня – 0,10 г/кг, а в крокодила – 0,007 г/кг).
  • Найменший із сучасних птахів – колібрі-бджілка. Його довжина – 5,7 см, а вага – 1,6 г.
  • Колібрі їдять кожні 10 хвилин, щодня поїдаючи нектару в два рази більше їх власної ваги.

  • Найдовший дзьоб у пелікана – 51 см, за ним іде лелека – 19 см, чапля – 23 см, дятел чорний – 6,5 см.
  • Найдовший язик у зеленого дятла – 14 см, висувається такий язик на відстань, що в чотири рази перевищує довжину дзьоба.
  • Найглибше пірнають пінгвіни – на глибину понад 25 м, гагари, баклани, норці – до 10 м, крохаль – на 6 м, гоголь – на 4 м.
  • Найбільший і найважчий птах на Землі – африканський страус. Його маса сягає 80-100 кг, ріст – до 2,5 м.
  • Найважчий літаючий птах – дрохва. Маса тіла – до 21 кг, а ріст – до 103 с. 
  • Качки і гуси не бояться морозів. Вони витримують температуру до -110°С.
  • Щоб зварити яйце страуса круто, його треба варити 2 години.
  • Серце птиці б'ється з частотою 400 ударів на хвилину, коли вона відпочиває, і понад 1000 ударів на хвилину під час польоту.
  • Найшвидший птах - сапсан, чудовий мисливець, може виявити жертву на відстані півмилі. В ході атаки на жертву сапсан розвиває швидкість до 200 миль на годину. З цієї причини його можливо назвати найбільш швидкою твариною, незважаючи на те, що таку швидкість він розвиває лише під час полювання. 
  • Єдина безкрила птиця називається ківі і мешкає в Новій Зеландії. 
  • Перелітні качки та гуси часто летять у формі букви V. Кожен птах летить в потоці, який дають крила сусіда, і цей повітряний потік допомагає зберегти енергію. 
  • Найбільш багаточисельним птахом планети є курка. Предки домашньої курки жили в Азії й були одомашнені близько 5000 років тому.
Джерела:
  •  http://www.zooclub.ru
  •  журнал: Вместе для птиц и людей. BirdLiFe international. – ООО Выбор-Принт, Москва, 2000. – С.3-23

Роль птахів у природі і житті людей


Птахи населяють усі материки й більшу частину островів земної кулі. Вони живуть скрізь, де є рослини й тварини, придатні для їхнього живлення: у лісах і садах, на луках і болотах, у тундрі, у степах і пустелях. Деякі птахи більшу частину свого життя проводять у відкритому морі. Найбільш різноманітні види птахів у тропічних лісах, а в суворих умовах Арктики й Антарктиди видів небагато, але кількість особин кожного з них дуже велика.

Завдяки своїй дуже великій кількості й різноманітній діяльності птахи відіграють у природі досить значну роль. Підраховано, що на земній кулі живе близько 100 млрд. птахів. Усі вони щодня з’їдають велику кількість рослинної і тваринної їжі й цим самим істотно впливають на живу природу, особливо на чисельність комах і дрібних гризунів. Нерідко птахи самі стають їжею для інших тварин. Таким чином птахи є важливою ланкою в ланцюгу живлення живих організмів.
Птахи сприяють розповсюдженню насіння. Вони скльовують соковиті плоди горобини, бузини, брусниці, черемхи, чорниці та багатьох інших рослин і, перелітаючи з місця на місце, викидають разом із послідом непошкоджені насінини. Саме завдяки птахам важкий плід дуба — жолудь — опиняється далеко від свого дерева. Сойки та інші птахи, які живляться жолудями, переносять їх на велику відстань і часто гублять. Колібрі й нектарниці, живлячись, подібно до багатьох комах, квітковим нектаром, запилюють квітки деяких тропічних рослин.
Значення птахів для людини залежить головним чином від тієї ролі, яку вони відіграють у природі. Усі комахоїдні птахи вважаються корисними, бо вони знищують комах, насамперед різних масових шкідників культурних та цінних дикорослих рослин. Безперечно, корисні для людини й хижі птахи: вони у великій кількості знищують дрібних гризунів — шкідників польових культур і поширювачів багатьох інфекційних захворювань (чуми, жовтяниці тощо).
На багатьох диких птахів існує промислове й спортивне полю­вання. Полюють з промисловою метою переважно на куриних птахів (куріпок, рябчиків, тетеревів, фазанів), а з водоплавних на качок та гусей.

Охорона птахів. 
Птахи — перші й найбільш надійні помічники людини у винищенні шкідливих комах та їхніх личинок. Якщо ми будемо берегти комахоїдних птахів, у нас завжди буде армія невтомних працівників, які захищатимуть ліси й сади від шкідливих комах. Щоб зберегти наших крилатих друзів, треба насамперед не знищувати їх самих, а також не чіпати їхні гнізда та яйця.
Закон про охорону й використання тваринного світу України забороняє вбивати співочих птахів і руйнувати їхні гнізда. Під охороною закону перебувають також хижі птахи.
Рідкісні види птахів охороняються в заповідниках. Для розумного використання промислових птахів і збереження якнайбільшої кількості їх установлено суворі терміни полювання. У період розмноження полювати повсюдно заборонено. Птахам часто бракує зручних місць для гніздування. Тому вже восени або взимку треба розвішувати в лісі, на городах і в садах шпаківні та виготовляти інші штучні гніздівлі, а також насаджувати кущі — зручні місця для гнізд.
Зима — важкий час, особливо для дрібних птахів. У великі морози та в хуртовини не завжди легко знайти їжу. Тому треба й можна підгодовувати птахів не тільки в сільській місце­вості, а й у місті, якщо поблизу будинку є кущі або дерева. Шукаючи взимку їжу, синиці, а інколи й снігурі та омелюхи залітають на людні вулиці міста, обстежують кожне дерево й кущ і дуже швидко помічають влаштовані для них годівниці на підвіконні чи на деревах.

Птахів потрібно любити й берегти не лише тому, що вони корисні, а й тому, що вони веселі, гарні й самою своєю присут­ністю та поведінкою прикрашають і оживляють сади та ліси. Крім того, багато птахів чудово співає, викликаючи в людини добрий, радісний настрій. Отож бережімо й захищаймо наших пернатих друзів і помічників!